<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/8257" />
  <subtitle />
  <id>http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/8257</id>
  <updated>2026-04-15T06:40:05Z</updated>
  <dc:date>2026-04-15T06:40:05Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Електростатичний спосіб інтенсифікації формуння оболонок поверхнево - активних речовин  на продуктах зносу в рідких змащувальних матеріалах технічних систем</title>
    <link rel="alternate" href="http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/8271" />
    <author>
      <name>Лисіков, Євген Миколайович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Воронін, Сергій Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Березан, Олександр Михайлович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шуліка, Олександр Сергійович</name>
    </author>
    <id>http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/8271</id>
    <updated>2021-09-26T19:47:39Z</updated>
    <published>2006-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Електростатичний спосіб інтенсифікації формуння оболонок поверхнево - активних речовин  на продуктах зносу в рідких змащувальних матеріалах технічних систем
Authors: Лисіков, Євген Миколайович; Воронін, Сергій Володимирович; Березан, Олександр Михайлович; Шуліка, Олександр Сергійович
Abstract: Електростатичний спосіб інтенсифікації формування оболонок поверхнево-активних речовин &#xD;
на продуктах зносу в рідких змащувальних матеріалах технічних систем, який відрізняється тим, &#xD;
що під дією зовнішнього електростатичного поля &#xD;
навколо продуктів зносу створюються локальні &#xD;
поля, напруженість яких близька до напруженості &#xD;
поля насичення діелектриків 4,2.&#xD;
108В/м, при цьому &#xD;
продукти зносу покриваються оболонкою молекул &#xD;
поверхнево-активних речовин (ПАР) максимальної &#xD;
товщини і отримують більш високий дипольний &#xD;
момент, в результаті, в парах тертя реалізується &#xD;
двошаровий варіант змащення, при якому перший &#xD;
шар утворюють продукти зносу, покриті оболонкою &#xD;
ПАР, а другий - мономери молекул ПАР.</summary>
    <dc:date>2006-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Спосіб контролю вільного стану рейкової лінії</title>
    <link rel="alternate" href="http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/8269" />
    <author>
      <name>Панченко, Сергій Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Панченко, Наталія Георгіївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Трубчанінова, Карина Артурівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Панченко, Юрій Миколайович</name>
    </author>
    <id>http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/8269</id>
    <updated>2021-09-26T10:59:31Z</updated>
    <published>2006-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Спосіб контролю вільного стану рейкової лінії
Authors: Панченко, Сергій Володимирович; Панченко, Наталія Георгіївна; Трубчанінова, Карина Артурівна; Панченко, Юрій Миколайович
Abstract: Спосіб контролю вільного стану рейкової лінії, &#xD;
в якому у рейкову лінію подають і приймають з неї &#xD;
приймачем-передавачем сигнал контролю, визначають середнє значення його обвідної на вході &#xD;
приймальної частини приймача-передавача, за &#xD;
яким визначають вирішальну статистику у вигляді &#xD;
кумулятивної суми, яку порівнюють з заданим пороговим значенням, при перевищенні якого формують сигнал вільного стану рейкової лінії, у противному разі видають сигнал зайнятого стану, при &#xD;
вмиканні приймача-передавача перед подачею &#xD;
сигналу контролю в рейкову лінію подають навчальний сигнал номінального значення для визначення середнього значення обвідної сигналу, яке &#xD;
відповідає нормальному режиму і використовується як задане початкове значення для розрахунку &#xD;
кумулятивної суми, який відрізняється тим, що &#xD;
попереднє визначення середнього значення обвідної сигналу, яке відповідає шунтовому режиму і &#xD;
використовується як задане початкове значення &#xD;
для розрахунку кумулятивної суми, проводиться &#xD;
при шунтуванні входу приймальної частини приймача-передавача опором, еквівалентним нормативному опору поїзного шунта, який імітує шунт, &#xD;
накладений на рейкову лінію.</summary>
    <dc:date>2006-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Спосіб контролю вільного стану рейкової лінії</title>
    <link rel="alternate" href="http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/8268" />
    <author>
      <name>Панченко, Сергій Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мойсеєнко, Валентин Іванович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Панченко, Наталія Георгіївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Трубчанінова, Карина Артурівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Панченко, Юрій Миколайович</name>
    </author>
    <id>http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/8268</id>
    <updated>2021-09-26T10:43:24Z</updated>
    <published>2006-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Спосіб контролю вільного стану рейкової лінії
Authors: Панченко, Сергій Володимирович; Мойсеєнко, Валентин Іванович; Панченко, Наталія Георгіївна; Трубчанінова, Карина Артурівна; Панченко, Юрій Миколайович
Abstract: Спосіб контролю вільного стану рейкової лінії, &#xD;
в якому у рейкову лінію подають і приймають з неї &#xD;
приймачем-передавачем сигнал контролю, аналіз &#xD;
сигналу контролю проводять на вході приймальної &#xD;
частини приймача-передавача по двох каналах, в &#xD;
першому каналі аналізу амплітуди визначають &#xD;
значення обвідної сигналу і її середні значення у &#xD;
нормальному та шунтовому режимах, за якими &#xD;
визначають вирішальну статистику у вигляді кумулятивної суми, яку порівнюють з заданим пороговим значенням, при перевищенні якого формують &#xD;
сигнал логічної 1, у противному разі – сигнал логічного 0, у другому каналі аналізу фази сигналу &#xD;
визначається оцінка фази сигналу, по якій розраховується кумулятивна сума, яка порівнюється з &#xD;
заданим пороговим значенням, при перевищенні &#xD;
якого на виході каналу аналізу фази сигналу формується сигнал логічної 1, а в противному разі -&#xD;
сигнал логічного 0, якщо на виході хоча б одного з &#xD;
каналів аналізу амплітуди або фази сигналу формується сигнал логічного 0, то на виході приймачапередавача формується сигнал зайнятого стану &#xD;
рейкової лінії, який відрізняється тим, що при &#xD;
вмиканні живлення перед подачею сигналу контролю в рейкову лінію подається навчальний сигнал заданої тривалості, зміна якого з нормального &#xD;
режиму в шунтовий відбувається за рахунок шунтування входу приймальної частини приймача-передавача опором, еквівалентним нормативному &#xD;
опору ковзного шунта, що імітує накладення на &#xD;
рейкову лінію, на протязі якого визначають середні &#xD;
значення обвідної сигналу, які відповідають нормальному і шунтовому режимам та оцінці фази &#xD;
сигналу, які використовуються як задані порогові&#xD;
попередні значення при розрахунку кумулятивних &#xD;
сум.</summary>
    <dc:date>2006-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Спосіб визначення складу важкого бетону з мінеральним наповнювачем</title>
    <link rel="alternate" href="http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/8267" />
    <author>
      <name>Плугін, Аркадій Миколайович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Калінін, Олег Анатолійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мірошніченко, Сергій Валерійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Плугін, Андрій Аркадійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Плугін, Артур Миколайович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кудренко, Світлана Миколаївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Подтележнікова, Інна Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Герасименко, Олег Степанович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лютий, Віталій Анатолійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Никитинський, Андрій Володимирович</name>
    </author>
    <id>http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/8267</id>
    <updated>2021-09-26T10:50:35Z</updated>
    <published>2006-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Спосіб визначення складу важкого бетону з мінеральним наповнювачем
Authors: Плугін, Аркадій Миколайович; Калінін, Олег Анатолійович; Мірошніченко, Сергій Валерійович; Плугін, Андрій Аркадійович; Плугін, Артур Миколайович; Кудренко, Світлана Миколаївна; Подтележнікова, Інна Володимирівна; Герасименко, Олег Степанович; Лютий, Віталій Анатолійович; Никитинський, Андрій Володимирович
Abstract: 1. Спосіб визначення складу важкого бетону з &#xD;
мінеральним наповнювачем заданого класу по &#xD;
міцності В, який включає визначення щебеню Щ, &#xD;
піску П, цементу Ц та води В по відомих характеристиках вихідних матеріалів: активності цементу &#xD;
Rц, істинної щільності цементу &#xD;
ц&#xD;
, наповнювача &#xD;
н&#xD;
, піску &#xD;
п&#xD;
і щебеню &#xD;
щ&#xD;
, пустотностей &#xD;
п&#xD;
ппус&#xD;
, &#xD;
щппус&#xD;
і діаметрів зерен dп&#xD;
, dщ&#xD;
піску і щебеню, товщин &#xD;
прошарків між зернами наповнювача, піску і щебеню, водоцементного відношення В/Ц в залежності &#xD;
від середньої міцності бетону Rб та активності цементу Rц, враховування впливу наповнювача на &#xD;
міцність бетону, який відрізняється тим, що визначають склад бетону з наповнювачем, розмір &#xD;
частинок найбільш представницької фракції якого &#xD;
наближається до розміру відповідних цементних, &#xD;
але не перевищує його, встановлюють середню &#xD;
міцність бетону даного класу Rб в залежності від &#xD;
коефіцієнта варіації міцності бетону , характерного для підприємства-виробника бетону даного &#xD;
класу, залежність Ц/В від Rб та Rц відображають &#xD;
одним нелінійним теоретичним рівнянням, яке &#xD;
містить коефіцієнт впливу наповнювача на міцність бетону kн&#xD;
, в додаток до відомих характеристик експериментально знаходять величини пусто тності і середніх діаметрів мінімальної за розміра ми &#xD;
ц&#xD;
мін d&#xD;
та найбільш представницької &#xD;
ц&#xD;
d&#xD;
фракцій &#xD;
цементу, оптимальне водоцементне відношення &#xD;
(В/Ц)опт, величини водопоглинання щебеню Wщ&#xD;
, &#xD;
піску Wп&#xD;
і наповнювача Wн&#xD;
, товщину прошарку між &#xD;
зернами щебеню приймають рівною середньому &#xD;
діаметру найбільш представницької фракції піску &#xD;
d&#xD;
п&#xD;
, між зернами піску - середньому діаметру мак симальної фракції цементу &#xD;
ц&#xD;
dмакс&#xD;
, а між частками &#xD;
найбільш представницької фракції цементу - одиничному &#xD;
ц&#xD;
мін d&#xD;
чи подвоєному &#xD;
ц&#xD;
мін 2d&#xD;
середньому &#xD;
діаметру мінімальної фракції цементу, визначають &#xD;
відношення питомих поверхонь наповнювача і &#xD;
цементу за виразом &#xD;
н ц ц ц н н&#xD;
s / s d / d&#xD;
, з урахуванням цих величин визначають середню міцність бетону на 28 добу R28, середню міцність бетону після пропарювання Rпп та оптимальні &#xD;
коефіцієнти розсунення зерен щебеню &#xD;
опт&#xD;
, піску &#xD;
опт&#xD;
і часток цементу &#xD;
ц&#xD;
опт&#xD;
з.</summary>
    <dc:date>2006-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

