Основи автоматизованого управління локомотиворемонтним середовищем

Abstract

Сучасний стан локомотивного господарства характеризується майже повним вичерпанням ресурсу експлуатованого локомотивного парку, застарілістю та високою зношеністю технологічного обладнання і споруд локомотиворемонтних виробництв, застосування систем, підходів та методів утримання локомотивів, що залишаються незмінними майже з середини минулого століття. Довготривале недофінансування ремонтної складової локомотивного господарства призвело до того, що локомотиви, на поточний момент, являють собою набір із агрегатів, вузлів та деталей різного ступеню зношеності, якості виготовлення чи відновлення.