«Рішуча боротьба зі сміхачами-одинаками»: творення колективних ідентичностей за допомогою сміхових практик в радянському суспільстві

Abstract

UA: Стаття присвячена проблемі творення колективних ідентичностей в радянському суспільстві за допомогою сміхових практик. З’ясовано, що сміх в офіційному радянському дискурсі асоціювався з «народністю» та «стихією», які потребували організації та контролю. Зроблено висновок, що апелюючи до народної сміхової культури, радянські культурні діячі намагались виробити образ колективного «ми», по-різному використовуючи типовість та стереотипність з метою створення образів «Своїх» та «Чужих».

EN: The article is devoted to the problem of creating collective identities in Soviet society with the help of ridiculous practices. Humor has always occupied an ambiguous place in society. After the Civil War, the very existence of laughter as a phenomenon in the new society was questionable. During the discussions of the 1920s and 1930s, Soviet cultural figures legitimized «socialist humor». It was found that laughter in the official Soviet discourse was associated with «nationality» and the «element», which needed organization and control. It is concluded that by appealing to folk laughter culture, Soviet cultural figures tried to develop an image of the collective «we», using typicality and stereotypes in different ways in order to create images of «their own» and «foreign».