Визначення раціональної структури виробництв з ремонту локомотивів за економічними критеріями

Abstract

UA: Визначення оптимальної виробничої структури локомотиворемонтного підприємства за критерієм максимізації загальних прибутків та обмежень на обсяг інвестицій в статті розглядалось як задача комбінаторної оптимізації. Застосування методів динамічного програмування дозволило визначити індивідуальні варіанти виробничої структури для різних обсягів інвестування. За розрахунками, ключовими підрозділами з високою прибутковістю є: тепловозоскладальний, дизельний та цех гідропередач. «Найважчими», з точки зору інвестування, є підрозділи з ремонту колісних пар та електричних машин. Порівняння частоти появи окремих підрозділів у розрахованих варіантах організаційної структури з їх кількістю у існуючих ремонтних підприємствах регіону показує високу узгодженість. Обчислений коефіцієнт Фішера доводить адекватність запропонованого підходу.

EN: It is substantiated in the article that the existing rules and regulations on the structure of locomotive repair production do not conform the basic requirements of modernity because they were developed for the conditions of a planned economy. Modern enterprises focused on satisfaction the needs of a particular customer, working in a competitive environment, short delivery times, stringent product requirements, constant shortage of funds, frequent changes in demand for products are forced to form a more flexible production structure. The most weightiest criteria for investors at organizing a new locomotive repair enterprise and determining its future production structure, should be considered the effectiveness of the investments and the payback period. The greatest influence on the formation of profit from rolling stock repairs is carried out by the factors: the number and degree of depreciation of the rolling stock of the selected series, availability of existing enterprises of this type, availability of an available market for spare parts for the rolling stock of the selected series, availability and motivation of maintenance staff. Under such conditions, determining the optimal production structure of locomotive repair production can be considered as an optimization task, which should take into account the particularities of the region of location and the characteristics of the fleet of the selected series of rolling stock. The application of dynamic programming methods allowed determining individual variants of the production structure for various volumes of investment. According to calculations, the key production units with high profitability are: diesel locomotive assembly shop, diesel shop and hydraulic transmission shop. Difficult production units in terms of investment are shop for repairing wheel sets and shop for repairing electric motors. Comparison of the frequency of occurrence of individual production units in the calculated variants of the organizational structure with their number in the existing repair enterprises of the region shows a high consistency. The calculated Fisher’s coefficient proves the adequacy of the proposed approach.