Інфраструктурний розвиток залізничного транспорту як основа поствоєнного економічного відродження України

Abstract

Сьогодні Україна переживає складний етап – час утвердження національної ідентичності, період соціально-економічних та геополітичних трансформацій. Воєнна агресія, що завдала Україні численні руйнування, дестабілізувала економіку та розчленувала її території, перетворила українську державу на стійку, згуртовану і орієнтовану на демократичні принципи країну. Разом з цим, аби успішно тріумфувати на полі бою і як найшвидше повернути окуповані агресором території, Україні вже сьогодні необхідно працювати над подоланням жахливого діагнозу – сировинної моделі національної економіки і тим самим позбутися свого колоніального статусу. Адже отримана у спадок галузева структура економіки за період незалежності так і не зазнала суттєвих трансформацій. Як результат, маємо негативний структурний ефект і концентровану на експорті сировини та продукції з низькою доданою вартістю економіку: 52 % експорту з України становить сировина в необробленому вигляді [1]. На фоні критичної залежності від кон’юнктури мінливих світових сировинних ринків у країні хронічного характеру набула криза платіжного балансу та від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, що обернулися девальвацією гривні та значним погіршенням рівня добробуту населення. До цього додалися й шокові наслідки повноцінного воєнного вторгнення.