Основи теорії транспортних процесів та систем

Abstract

Методологією вивчення функціонування такої складної системи як транспортна безумовно є системний підхід, що визначає систему, як комплекс функціонально взаємопов’язаних елементів (підсистем). З позицій системного підходу транспортна система взагалі і зокрема залізнична транспортна система - це сукупність пристроїв, що призначені для виконання всіх операцій з транспортування вантажів і пасажирів і представляє систему великої розмірності. Таку унікальну систему, як єдине ціле, можливо дослідити з метою виявлення тільки самих загальних закономірностей її функціонування. Тому для більш детального дослідження проводять її декомпозицію на підсистеми меншої розмірності, що виконують обмежений склад операцій перевізного процесу (залізничні напрямки, вузли, дільниць, технічні станції, локомотивні і вагоні депо та інше). Взаємодія підсистем в часі і просторі визначається сумісністю транспортного процесу, що є неперервним, регулюється нормативно - технологічними документами - планом формування поїздів для мережі залізниць та графіком руху пасажирських і вантажних поїздів. Найбільш поширеними математичними методами, що використовуються при вивченні ОТТПС, є теорія ймовірностей і математична статистика, теорія масового обслуговування, комбінаторний аналіз, методи лінійного і нелінійного програмування, теорія графів, імітаційне моделювання, теорія потоків у мережах.