Моделі державного регулювання національної економіки

Abstract

Необхідність забезпечення сталих темпів економічного зростання та забезпечення на цій основі соціального розвитку обумовлює втручання органів державної влади в національну економіку. На це вказує світовий досвід, який засвідчує, що ефективне функціонування економіки як складної, динамічної системи суспільних відносин дедалі більше потребує цілеспрямованого, організуючого впливу на неї з боку держави, передусім зважаючи на те, що через свої вади механізм ринкового саморегулювання часто неспроможний забезпечити її стабільний розвиток. Такий вплив з боку держави здійснюється шляхом формування й реалізації державної економічної політики та здійснення заходів державного управління в цій сфері. З практичного погляду державне регулювання економіки - це сфера діяльності держави для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринкових відносин з метою забезпечення пріоритетів державної економічної політики. Регулювання має на меті органічне поєднання заходів для економічного зростання та фінансової стабілізації з активною соціальною політикою, спрямованою на підвищення життєвого рівня населення. Основними напрямами, що охоплюються державним регулюванням у сфері економіки, є: фінансова політика та її стабілізація; грошово- кредитна політика і зміцнення банківської системи; інноваційно-інвестиційна діяльність; прискорення приватизаційних процесів; посилення управління державним сектором економіки; зовнішньоекономічна політика й залучення іноземних інвестицій; подолання платіжної кризи; політика доходів та регулювання заробітної плати; стимулювання малого бізнесу та соціальна політика. Державне регулювання доповнює ринковий механізм, що в сукупності становить єдину систему макроекономічного управління народним господарством.