Соціолінгвістика як важлива частина прикладної лінгвістики

Abstract

Питання зв'язку мови і суспільства вперше стало предметом спеціального наукового дослідження наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Теорія про співвідношення мовних і соціальних чинників ґрунтована на праці представників соціологічного напряму французького мовознавства. Істотну роль відіграли дослідження американських етнолінгвістів, які розвивали ідеї про зв'язок мовних і соціокультурних систем; праці представників Празької лінгвістичної школи, які довели зв'язок мови із соціальними процесами і соціальну роль літературної мови; дослідження німецьких учених Лейпцизької лінгвістичної школи Т. Фрінгса, які обґрунтували соціально-історичний підхід щодо мови і необхідність включення соціального аспекту в діалектологію, а також праці японської школи «мовного існування» із проблем мовної ситуації. Слід згадати і роботу Поля Лафарга «Мова і революція» (1894), у якій доведено, що відмінність соціальних різновидів мови є наслідком суспільних суперечностей епохи французької буржуазної революції.