Моральний скептицизм та етичний релятивізм

Abstract

У критичних дискусіях щодо різних форм філософських сумнівів моральний скептицизм є, мабуть, найбільшим викликом, а для багатьох навіть серйозною провокацією [4]. Нерідкі випадки, коли моральний скептицизм у філософії розглядається як чисто теоретична конструкція, точніше, як курйоз, аніж як реальна загроза людському співтовариству, організованому відповідно до моральних та моральнісних норм. Філософи часто заперечували доцільність морального скептицизму, відкидаючи його як просту гру думок. Бо якщо скептик поширює свій сумнів на мораль та дію, як критикує, наприклад, Й.Г. Фіхте в «Основах природного права», то «він не міг діяти взагалі, але потім й не міг жити». Тому, як рекомендує Давид Юм у «Принципах моралі», його слід залишити напризволяще, «залишити його самому собі».