Карнавалізований екодискурс кохання

Abstract

UA: Актуальність роботи пов’язана з використанням лінгвоекологічного підходу до аналізу карнавалізованого екодискурсу кохання, який створює сприятливі умови для спілкування в атмосфері неофіційної комунікації. Лінгвоекологічний підхід уперше застосовується з метою довести, «чистоту» карнавалізованого екодискурсу кохання, незважаючи на порушення норм (онтологічних, валоративних, логіко-поняттєвих, лінгвальних), за рахунок яких експлікується комічна ситуація. Основне завдання статті – надати лінгвістичний аналіз карнавалізованого екодискурсу кохання, виявити в ньому прийоми комічного, що викликає у адресата сміхову реакцію. Доводимо, що зазвичай емоційна координація адресанта і адресата і налаштованість на гумор у цьому типі дискурсу перебуває в одній емоційній площині і, відповідно, завершує їх комічне спілкування. Таким чином, лінгвоекологічний підхід до аналізу карнавалізованого екодискурсу кохання являє собою різновид особистісно-орієнтованого емоційно зарядженого спілкування, яке, як правило, гармонізує стосунки комунікантів. Адресант цього типу дискурсу закладає очікування адресата стосовно адекватної реакції – атмосферу веселого простору, комунікативного оптимізму, створення екологічно-емоційного настрою. У роботі зроблено висновок, що карнавалізований екодискурс кохання є екологічним, він об’єднує, а не роз’єднує комунікантів. Екологія кохання з гумором – це культурне середовище, в якому перекручуються сучасні уявлення, експлікуючи ефект комічного. Доведено, що порушення стереотипних норм є свідомим екологічним процесом, який у карнавальній свідомості стає запорукою психологічного розслаблення та духовного здоров’я людини. Порівняльний аналіз виявив, що в англомовному середовищі домінує лінгвальна гра, тоді як українському гумору властива єдність незлобливого жарту з удаваною простакуватістю, а єврейському – глибока самоіронія. Спільним результатом є формування нової «екологічної норми» через сміхову стихію та ігрову органіку.

EN: The relevance of the work is related to the use of a linguistic-ecological approach to the analysis of the carnivalized ecodiscourse of love which creates favourable conditions for communication in an atmosphere of informal communication. The linguistic-ecological approach is used for the first time with the purpose to prove the ‘‘purity’’ of the carnivalized ecodiscourse of love despite violation of norms (ontological, valorative, logic, linguistic) due to which the comic situation is explained. The main task of the article is to provide a comprehensive linguistic analysis of the carnivalized eco-discourse of love, to reveal in it the techniques of the comic that cause a laughing reaction in the addressee. Brief result and conclusions. We prove that usually the emotionally coordination of the addresser and the addressee and disposition to humor in this type of discourse is on the same emotional plane and accordingly completes their comic communication. Thus, the linguistic approach to analysis of the carnivalized eco- discourse of love is a type of personally oriented, emotionally charged communication, which, as a rule, harmonizes the relationship between communicators. The addresser of this type of discourse sets the addressee’s expectation regarding an adequate reaction – an atmosphere of cheerful space, communicative optimism, creation of an ecological emotional mood. The work concludes that the carnivalized eco-discourse of love is ecological, it unites and doesn’t separate communicators. The ecology of love with humor is a cultural environment in which modern ideas explaining the effect of the comic are distorted. It has been proven that the violation of stereotypical norms is a conscious ecological process which, within the carnival consciousness, becomes a guarantee of psychological relaxation and spiritual health. Comparative analysis has revealed that the English-speaking environment is dominated by wordplay (lingual game), whereas Ukrainian humor is characterized by a unity of good-natured joking and feigned simplicity, and Jewish humor by profound self-irony. The common result is the formation of a new ‘ecological norm’ through the element of laughter and the organic nature of play.