Основи теорії держави, громадські об'єднання і організації

Abstract

Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у студентів системного уявлення про форми та методи взаємодії держави та суспільства через структури публічного управління і здатність застосовувати усталені практики суспільного діалогу в органах публічної влади на основі розвитку у межах освітньо-професійної програми таких компетентностей. У зв’язку з цим курс має на меті сформувати та розвинути наступні компетенції студентів (https://kart.edu.ua/wpcontent/uploads/2020/10/2022_pua_bakalavr.pdf): 1. Інтегральну компетентність. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у сфері публічного управління та адміністрування або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та наукових методів відповідної галузі і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. 2. Загальні компетентності: - здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні (ЗК 2); 3. Спеціальні (фахові) – здатність до соціальної взаємодії, до співробітництва й розв’язання конфліктів (СК 1); – здатність забезпечувати дотримання нормативно-правових та морально-етичних норм поведінки (СК 3). 4. Інформаційну компетентність (розвиток вмінь студента до самостійного пошуку, аналізу, структурування та відбору потрібної інформації в області функціонування та взаємодії держави та громадянського суспільства за допомогою сучасних вітчизняних і зарубіжних досліджень) 5. Комунікативну компетентність (розвиток у студента навичок роботи в команді шляхом реалізації групових проектів в області функціонування та взаємодії держави та громадянського суспільства, вміння презентувати власний проект та кваліфіковано вести дискусію у досліджуваній сфері); 6. Компетентність особистісного самовдосконалення (елементи фізичного, духовного й інтелектуального саморозвитку, емоційної саморегуляції та самопідтримки; підтримка постійної жаги до самовдосконалення та самопізнання, шляхом постійного пошуку нетрадиційних підходів до розвитку досліджень щодо управління галуззю у кризовій ситуації).